Новини в світі ІТ   •   Microsoft Excel   •   Знайомство з Microsoft Office Excel

Знайомство з Microsoft Office Excel

Microsoft Excel є одним з більш поширених табличних редакторів для опрацювання даних, поданих в електронних таблицях. Основними можливостями табличного процесора Excel є:

  • уведення даних у клітинки електронних таблиць, їх редагування та форматування;
  • обчислення з використанням вбудованих функцій та формул;
  • побудова діаграм і графіків за даними, що містяться в клітинках електронних таблиць;
  • друкування електронних таблиць, діаграм і графіків.

Після встановлення пакету програм Microsoft Office, на комп’ютері користувача, в Меню Пуск, з’явиться ярлик програми Excel. Запускаємо програму і переходимо до початкового вікна.

У початковому вікні Excel окрім створення нової електронної таблиці ми маємо змогу продовжити редагування вже відкритих нами в програмі таблиць. З іншого боку, якщо комп’ютер має підключення до мережі Internet, можемо скористатися вже готовими шаблонами, які постійно створює міжнародне ком’юніті користувачів Excel.

Створимо нову електрону таблицю і розберемо які основні елементи вміщує в себе вікно табличного процесора Excel.

Основними елементами вікна Excel є: стрічка команд, рядок формул, функціональна кнопка майстра функцій, аркуші електронної таблиці.

Основним об’єктом опрацювання табличного процесора є електронна книга, яка за замовчуванням має ім’я Book1 і складається тільки з одного аркуша. Максимальна кількість аркушів в книзі дорівнює 255.

На кожному аркуші книги Excel розміщено електронну таблицю, яка складається зі стовпців і рядків, на перетині яких утворюються клітинки. Загалом, електронна таблиця містить:

  • 1 048 576 рядків (номери від 1 до 1 048 576)
  • 16 384 стовпці (літери англійського алфавіту: А,В, …, Z, АА, АВ, …, ZZ, AAA, ААВ, …, XFD)

Ім’я клітинки складається з літери (назва стовпчика) та цифри (номер рядка).
Наприклад: А1, АВ132, ZZ98, …, XFD – ім’я останнього стовпчика.

Аркуш електронної таблиці Excel вміщує в собі – 17 179 869 184 клітинки.

Сукупність клітинок аркуша електронної таблиці утворює діапазон клітинок. Діапазон клітинок, як і окрема клітинка, має адресу. Адреса діапазону клітинок задається адресами двох клітинок, розміщених у його протилежних кутах, що розділені двокрапкою. Наприклад: АЗ:А7 (синій колір), C2:G9 (зелений колір), B11:F11 (червоний колір).

Рядок і стовпець також є діапазонами. Наприклад, адреса діапазону клітинок, до якого входять усі клітинки десятого рядка, є 10:10, а адреса діапазону клітинок, до якого входять усі клітинки стовпця В, є В:В. Відповідно 6:8 – адреса діапазону клітинок, що включає всі клітинки рядків з номерами 6, 7, 8, а Н:L– адреса діапазону клітинок, до якого входять усі клітинки стовпців Н, І, J, К, L.

Виділення діапазонів клітинок.

Виділення суміжного діапазону клітинок можна зробити декількома способами:

1-й спосіб Навести курсор миші на першу клітинку діапазону, і, утримуючи ліву кнопку миші, перетягнути курсор до останньої клітинки діапазону.
2-й спосіб Виділити першу клітинку діапазону, натиснути клавішу Shift, і, не відпускаючи її, клікнути по останній клітинці діапазону.
3-й спосіб Ввести в поле ім’я адресу суміжного діапазону клітинок (наприклад: C2:G9).

Виділення несуміжного діапазону клітинок:

1-й спосіб Виділити першу клітинку діапазону, натиснути клавішу Ctrl, і, не відпускаючи її, виділити наступні клітинки або їх діапазони (наводити курсор миші й клікати).
2-й спосіб Вводити в поле ім’я через крапку з комою (;) адреси окремих клітинок або адреси не суміжних діапазонів клітинок (наприклад: A1;B3:B9;A14:F14).